
Що таке корупція? Хто такий викривач?
Викривач – не “стукач” і не “донощик”, а вартовий суспільних інтересів, свідомий громадянин, фундамент системи раннього попередження.
Як каже Закон України «Про запобігання корупції»:
Корупція – це використання 1) особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або 2) прирівненої до неї особою або 3) особою, яка постійно або тимчасово обіймає посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків, або спеціально уповноваженою на виконання таких обов’язків у юридичних особах приватного права незалежно від організаційно-правової форми, а також іншою особою, які не є службовими особами та які виконують роботу або надають послуги відповідно до договору з підприємством, установою, організацією або 4) іншою особою, зазначеної у ч.1 ст.3 Закону наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди посадовій особі, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей.
Якщо пояснити положення Закону спрощено:
- Це використання службових повноважень або пов’язаних з ними можливостей (вчинення будь-яких дій або умисна бездіяльність) задля отримання неправомірної вигоди (тобто грошей, майна, пільг, послуг, переваг і т.д.) для себе або своїх близьких, рідних, знайомих (потрібен один суб’єкт)
- І навпаки, надання/прийняття обіцянки (пропозиції) чи прийняття/надання неправомірної вигоди задля протиправного використання службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей (або схиляння іншого до цього) (потрібні два суб’єкта)
Зовсім спрощено:
- Це використання будь-якою особою, що наділена владою, наявних в неї можливостей і повноважень задля отримання незаконної вигоди.
- Важливо зазначити, що корупція здійснюється як і в державному, так і в приватному секторі. У більшості випадків, зокрема в Україні, приватний сектор має значний вплив на урядові структури та корупційні схеми. До того ж, приватний сектор, олігархи та великий бізнес можуть як сприяти корупції, так і отримувати від неї прибуток.
Загальноприйняте міжнародне визначення корупції:
- Зловживання службовим становищем і пов’язаними з ним можливостями для одержання особистої вигоди (як зазначено вище, це також включає дії, пов’язані з корупцією між приватними особами).
Неправомірною вигодою є майно, гроші, пільги, переваги, послуги, нематеріальні активи та інші нематеріальні або негрошові вигоди (швидше вирішення питання, порушення конкурсних процедур, надання інсайдерської інформації, публічне схвалення, заохочення тощо).
Згідно із законодавством України, корупційне правопорушення не вчинене, якщо особа використала службові повноваження не задля неправомірної вигоди, або не розуміла отримання неправомірної вигоди, або не використовувала службові повноваження, або діяння не вчинене особою, переліченою у ч.1 ст.3 Закону.
Примітка про антикорупційне законодавство: Більшість інформації в цьому посібнику передбачає, що корупція неодмінно порушує закон. Однак, важливо пам’ятати, що корупція може бути законною. Корумповані олігархи, посадовці та особи, які зловживають своїм статусом прагнуть узаконити вчинені ними злочини. Набагато важче боротися з легалізованою корупцією – скажімо, коли держава узаконює монополістичні системи державних закупівель. Зловживання владою, неетична, аморальна поведінка або порушення міжнародних норм не обов’язково йде всупереч конкретному законодавству. У деяких випадках, викриття корупції створює значний розголос, але публічно присоромити корупціонерів важче, коли корупцію узаконено.
Існують певні чинники, які самі по собі не доводять існування корупції і для яких можна знайти теоретичне пояснення, однак вони можуть виступити сигналом її наявності:
- в однакових ситуаціях посадова особа приймає різні рішення відносно різних осіб
- незвично довгі або короткі строки розгляду питання в типових ситуаціях
- відсутність реакції на повідомлення про порушення
- наявність організацій чи осіб, які готові допомогти вирішити твоє питання швидко, але за додаткову винагороду
- нав’язування посадовими особами певних підприємств для вирішення якихось питань, в т.ч. щодо надання “інформаційних” або “консультаційних” послуг
- натяки про існування “складних обставин” або “ускладнень”, які можуть заважати вирішенню питання
- пропонування посадовими особами сплатити якісь додаткові послуги, які прямо не пов’язані з встановленою процедурою
- часте використання процедур, передбачених законодавством як виняток
- незвичні, нехарактерні непублічні рішення без міцного обґрунтування
- значні відмінності між документами та життєвими обставинами
- члени сім’ї та друзі посадової особи працюють у сфері, пов’язаній з його посадовими обов’язками
- стиль життя посадовця не відповідає його доходам
- незважаючи на негативні висновки інших установ, в терміновому порядку приймається сумнівне рішення.
Закон України “Про запобігання корупції” визначає викривача як особу, яка надає допомогу в запобіганні і протидії корупції, особу, яка за наявності обґрунтованого переконання, що інформація є достовірною, повідомляє про порушення вимог цього Закону іншою особою. Викривачі, в тому числі на підприємствах, перебувають під захистом держави. В новому законі була вилучена вимога до відсутності у викривача корисливих чи особистих мотивів.
За міжнародною практикою, викривачем є особа, яка надає будь-яку інформацію про діяльність, яка є незаконною, неетичною або неправильною в організації, яка є приватною або публічною. Це розкриття інформації про незаконну діяльність, яка загрожує або шкодить інтересам суспільства, про зловживання в рамках діяльності організації, державного органу або компанії.
Викривач – не “стукач” і не “донощик”, а вартовий суспільних інтересів, свідомий громадянин, фундамент системи раннього попередження.
До речі, англомовний варіант терміна «викривач» – «whistle blower», що перекладається дослівно як «той, що свистить у свисток».