
Міжнародний досвід викриття та законодавчі рамки для цього
Комісія з цінних паперів і бірж у 2013 році виплатила інформаторам понад 14 мільйонів доларів «на знак визнання їхнього внеску»
В ЄС не так багато країн мають сильне законодавство про захист викривачів (з-поміж них, наприклад, Словенія, Ірландія, Велика Британія). Ще чотири роки тому Єврокомісія негативно оцінила можливість прийняти на всій території ЄС закону про захист викривачів. В світі ситуація ненабагато краще – яскравими прикладами ефективного, працюючого законодавства є, наприклад, США (де навіть існують спеціальні суди та громадські організації, які займаються цим) та Південна Корея.
Однак навіть гарне законодавство не завжди належно застосовується на практиці, як, наприклад, в Японії. Часто викривачі не захищені від звинувачень у наклепі (Португалія, Чехія), розкритті анонімності (Іспанія, Естонія, Литва, Аргентина, Китай), та негативних дій від звинувачених корупціонерів у відповідь (Польща, Словаччина, Нідерланди, Бразилія). Деколи суб’єктами захисту є лише деякі категорії осіб, тоді як правовий захист має поширюватися не тільки на працівників публічного та приватного секторів, але й на стажерів, консультантів, підрядників, тимчасових і колишніх працівників. Не вистачає також окремо створених національних органів незалежного розслідування повідомлень викривачів. У багатьох країнах поки відсутня політична мотивація до змін у цій сфері. Проте, це не заважало, наприклад, багатьом фінським підприємствам самостійно розробити внутрішні процедури захисту викривачів, ґрунтуючись на міжнародних стандартах.
Додатково для інформації конкретні кейси щодо викриття:
Закон про наклеп в США дозволяє громадянам подавати позови від імені уряду про повернення коштів, вкрадених через договірне шахрайство. Як компенсацію за ризик і зусилля, інформатори можуть отримати винагороду в розмірі 15-25% від будь-яких вилучених коштів і штрафів. Як результат, уряд США зміг отримати як мінімум 35 мільярдів доларів у вигляді штрафів і вкрадених грошей з 1986 року, при чому з 2007 по 2012 роки, число нових випадків викриття, зареєстрованих федеральною поліцією, збільшилось із 482 до 1148, із них кількість позитивних рішень щодо інформаторів зросла з 50 до 223 випадків.
Комісія з цінних паперів і бірж у 2013 році виплатила інформаторам понад 14 мільйонів доларів «на знак визнання їхнього внеску в успіх справи щодо зупинення поточних шахрайств у своїх напрямках».
Взагалі, в Америці є понад тисяча організацій, які надають допомогу викривачам.
Одним із яскравих прикладів роботи системи викриття є випадок, який трапився у 2009 році. Американський викривач стверджував, що друга за обсягом мережа аптек США Walgreens незаконно підняла ціни на рецепти, які оплачувались за програмою страховки Medicaid. Викривач-фармацевт, який подав позов про шахрайство проти уряду, отримав 5 мільйонів доларів як нагороду. Інший американський фармацевт у 2003 році спіймав Johnson & Johnson на шахрайських маркетингових прийомах. У позові стверджувалося, що фармацевтична компанія сприяла просуванню препарату від шизофренії, який не був схвалений компетентним державним органом. Викривач був нагороджений премією в розмірі 27,7 мільйона американських доларів.
У Південній Кореї в 2002-2013 роках Комісія з цивільних прав та боротьби з корупцією отримала 28 тисяч 246 повідомлень про порушення.
В результаті розкриття 220 випадків, 60,3 мільйона доларів були повернуті і 6,2 мільйона були виплачені інформаторам як винагорода.
В Японії колишній генеральний директор Olympus Майкл Вудфорд повідомив, як компанія приховувала величезні втрати інвестицій протягом 13 років. Вудфорд був звільнений в 2011 році, перш ніж компанія визнала приховування 1,5 мільярда американських доларів збитків, у період до 1990 року. За іронією долі, два керівника Olympus, які активно брали участь у приховуванні, відповідали за гарячу лінію для викривачів у компанії. Вудфорд був нагороджений сумою в 15,4 мільйона доларів через своє звільнення в результаті позасудового врегулювання.